​

ІСТОРІЯ      БІБЛІОТЕКИ

 

Хто не знає  свого минулого, той

 не  вартий  свого  майбутнього.

 

 

      Бібліотека - це гордість і  багатство кожного  народу, кожної держави. Джерелами інформації в ній залишаються книги, журнали, газети.    Впродовж існування школи у цьому  інформаційному осередку працювали люди , які пов’язали

  своє життя з  школою, любили книгу , все своє вміння передавали дітям.

      Розповідь про шкільну бібліотеку розпочнем  з маленької історичної довідки, яка переплітається з  історією села та школи в цілому. 

   Понад 300 років тому на лівому березі річки Золотоношки в 20 кілометрах від міста Золотоноші поселився з своїми синами козак Скорик.

   Ішли роки. На місці поселення виростало село Скориківка.

   В селі – церква та дві корчми. Про школу й мови не було. Грамотними в селі вважались піп,  дяк та 4-5 селян, що десь навчились читати й писати.

   Та ось в 1888 році на прохання громади було організовано школу грамоти. Першим учителем її був дяк церкви – Грицаченко Іван Васильович. Бажаючих навчитись грамоти виявилось 33 особи 13 – 17-річного віку, серед них 3 жінки. Для школи громада найняла хату селянина Скорика Євдокима Максимовича). Учні цієї школи навчались читати, писати та співати в церковному хорі. Навчання в школі грамоти проходило протягом трьох років. Звичайно, що про якусь бібліотеку мова іти не може, так як і про належну кількість книжок.

      В 1898 р. в селі було відкрито церковно – приходську школу. Учні цієї школи навчались в одній кімнаті, хоча поділені на три групи(1-й, 2-й, 3-й класи). Всі три класи охоплювали 25-30 осіб. Навчання проводив учитель-дяк.

     В 1912р. було відкрито земську школу, яка мала два класи по 20-25 учнів у кожному. В школі навчались переважно діти багатіїв, зовсім мало навчалось дівчат.

   Обидві школи охоплювали 50-60% дитячого населення. Поміщались школи у простих селянських хатах, їх обладнання –це парти (5-6 місні), шаф для книжок (оце і є напевне початок історії бібліотеки школи як такої), дошка для письма, 1-2 географічні карти.

  Навчання в земській школі проводили два вчителі, які мали або незакінчену середню освіту, або здали екстерном екзамени на звання вчителя початкової школи.

   Після революції у 1917 році у  нашому селі відкрито початкову школу, під яку віддали попівську хату.

   Це було  невеличке приміщення, але й там  знайшлося місце для бібліотеки.

 

Бібліотека-  море  книг,

Бібліотека  -храм  науки…

Переступайте наш  поріг,

Беріть  скарби  нетлінні  в  руки!

 

  У  1917 - 1923рр. школа охоплювала 60-70 дітей, що становило 60 -65% дитячого населення. З 1917р. по 1932р. початкова школа дала 16 випусків, в основному по 20-25 учнів в кожному.

     У 1933 році  в селі було збудовано добре обладнаний будинок на 4  класні кімнати та 2 навчальні кабінети.   Почала працювати семирічна школа, яка протягом 1933-1941рр. охоплювала навчанням 90% населення дитячого віку і дала 7 випусків по 45-50 учнів у кожному.       

   Навчально – матеріальна база зростала рік у рік. Бібліотека поповнювалась новими книгами.

  В роки тимчасової окупації села фашистами з вересня місяця 1941 р. по жовтень 1943р. школа не працювала. Будинок школи з його обладнанням ( у тому числі і рештки бібліотечного  фонду) в час відступу фашистів (18 вересня 1943р.) було спалено.

  Після визволення села з-під окупації школа розмістилась у чотирьох будинках колгоспу. Матеріальна база школи була дуже слаба. Ні книжок, ні зошитів не вистачало. В перші дні занять учні користувались для письма сторінками старих книг, газетами та різним обгортувальним папером.

  Навесні та влітку 1955 року силами громадськості села при активній участі вчителів та учнів було розширено приміщення основного будинку школи. І вже в 1955- 1956 н.р. всі учні школи навчались в одному приміщенні. З часом добудувалися нові приміщення і їдальня.

         У 60-х роках була збудована школа.

         Це була восьмирічка. Звичайно ж до цього часу було зібрано певний книжковий фонд. Бібліотека школи налічує 2500 книг художньої літератури. До послуг учителів обладнано методичний кабінет, в якому знаходяться методичні розробки вчителів та необхідна методична література.

     Школа одержує 7 газет та 10 журналів. Кожен учитель також одержує 2-3 газети та 1-2 журнали.

    Бібліотекарем  на той час була Скорик Лідія Іванівна.

Потім працювала у  бібліотеці Скорик Олександра Йосипівна. Це були 1974-79 роки. Олександра Йосипівна була ще і вчителем початкових класів.  На той час бібліотека була маленька , але  бажання читати, дізнатись про щось нове у школярів було велике.

  З 1979 по 1987 рік працювала в школі вчителем української мови та літератури   Галат Катерина Петрівна. Це була добра і чуйна, старанна і відповідальна людина. Виконувати обов’язки бібліотекаря довірили їй. За символічну доплату вона намагалась прищепити кожному учневі любов до книги, дбала про збільшення кижкового фонду.  Пропрацювала вона у бібліотеці 8 років

  З 1987 по 1988 рік працювала старшою піонервожатою і виконувала обов’язки бібліотекаря   її дочка Дейнега Світлана Василівна.

   3 1988 по 1989 рік працювала в бібліотеці Білогурова Валентина Миколаївна.

Бібліотекар! Це  слово - повне  сонячного  змісту!

За  ним  стоїть  безмежний,мудрий  світ.

Бібліотекар! Скільки  в  слові  вмісту?

Його  тепло  навік  в  моїй  душі.

Я  б знов пішла  стежиною  тією

Через  поля-замети – аж  туди.

Де  в царстві  книг  живе  казкова  фея,

Що  може й  світ  закрити  від  біди.

  У 1989 році було збудовано нову красиву, сучасну, затишну, теплу комфортну   школу. Про неї мріяли всі давно. І ось нарешті 1 вересня 1989 року учні увійшли навчатись до великих , світлих  та затишних класів.

Для бібліотеки виділили велику світлу кімнату. Виконував обов’язки  бібліотекаря вчитель трудового навчання Карий Іван Іванович.

  І лише у вересні 1990 року прийшла працювати у школу бібліотекар Пустовгар Наталія Миколаївна. Це була молода , творча, цікава особистість. Адже за її плечима було  навчання у Гадяцькому культурно-освітньому училищі, робота у сільській бібліотеці та читальний зал.                 

  Наталія Миколаївна добре розуміє важливість книг в сучасному світі. Завдяки турботі, небайдужості та дбайливості справжньої господині приміщення бібліотеки перетворилося у книжкову світлицю, де кожна книжка має своє , з любов’ю оформлене місце.

Адже і девізом її роботи є такі рядки:

  Для  мене  книги-світло дня,

  Для  мене книги-зорі  ночі…

  Моя сім’я, моя  рідня,

  Мій розум, серце моє, очі…

  Без книги я не  проживу

  Вже, як без вирію  лелека…

  Я  і  крізь  вічність  оживу

  В отім  святім: бібліотека…

 

В енциклопедіях  знайду

Для  вас  усі  найкращі  гасла

І з ними  у серця  прийду,

Щоб свічка  помислу не згасла.

Бо книги-то і світло дня,

Бо  книги - то і зорі ночі...

Моя сім’я, моя  рідня,

Мій  розум, серце моє, очі.

 

   Галаслива дітвора  поспішає до бібліотеки, щоб підібрати улюблену книжку, матеріал для реферату чи просто порадитися із доброзичливою, чуйною та мудрою бібліотекаркою. Інколи навіть отримати порцію по справжньому щирого тепла,  якого можливо комусь не дісталось від оточуючих, а інколи просто повідати свої сокровенні таємниці.

 З кожним роком приміщення бібліотеки  ставало все затишнішим та багатшим.

  Фонд на 1 вересня 1990 року становив 5627 примірників.  З часом він поповнювався новими книгами, хоч художньої літератури отримували мало, переважно були підручники.

Дитячої літератури теж не вистачало, а наявна була зношена і морально застаріла.   

 У 2002 році для учнів початкових класів були придбані дитячі книги . Це були українські казки, вірші, оповідання . Також отримали хрестоматії школяра , де зібрано багато цікавого матеріалу. Надійшли змістовні книги з серії  «Я пізнаю світ».

  Книга відкриває перед людьми безмежний світ. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. З дитячих літ книжка допомагає нам зрозуміти світ, що нас оточує. Вона  відкриває нам небачені обрії , допомагає  вивчити історію народу, розкриває таємниці природи, життя. Книжка допомагає в навчанні  і самовихованні, збагачує знаннями, зміцнює волю, пробуджує мрію.

Знайти цікаві книжки можна в бібліотеці - місці, де концентруються знання, які  отримані людством протягом усього існування.  

   Життя несеться бурхливо вперед відкриваючи все нові і нові горизонти та перспективи.

Сьогодні уже реальною є можливість користування світовими бібліотеками використовуючи мережу ІНТЕРНЕТ.  Віриться, що незабаром і скориківські дітлахи гортатимуть на  просторах  інформаційної павутини сторінки рідкісних  і корисних книг.

 Та  як би не розвивалась освіта,  без шкільної бібліотеки неможливо сьогодні уявити навчання і виховання учнів. Без неї неможлива освіта і самоосвіта педагогічних працівників.

 

 Шкільна бібліотека давно була,  є і буде визначним центром спілкування і духовності.

 

І  знову  у  мандри  запрошують  книги…

В далекі  часи , в  дивовижні  країни.

Відкриються вам  таємниці  великі,

Знайдете  ви  справді  безцінні  перлини.

 

Нехай  не  минає  вас  байка  чи  казка,

Хай міфи  і  вірші у  душу  вам  линуть.

Та  тільки  уважно  читайте, будь  ласка

Тоді  лиш  почуєте  слово  нетлінне.

 

І  мудрі  поради, і жарти  дотепні,

Й  думки, що летять крізь  кордони і мури.

Усе, чим приваблює світ цей  безмежний,

Усе,  що  дарує  нам  література!

 

                                                                                  Ж.В.Клименко.